?

Log in

[Технічна інформація]Завдання клубу:

  1. Донести до співрозмовників свою позицію по тому чи іншому питанню і при цьому не повбивати одне одного.

  2. Розширити свою зону комфорту через прийняття позиції іншої людини.

  3. З інтересом потратити вільний час.

Правила клубу:

  1. Будьте як у дома, але не забувайте, що Ви в гостях.

  2. Кожен має право на власне висловлювання.

  3. Поважайте співбесідника свого, як самого себе.

  4. Найкраще правило - відсутність правил.

Структура дискусії:

  1. Лектор пропонує теми для обговорення і надає базову інформацію по ним.

  2. Читач обирає цікаву для нього тему і висловлює свої думки стосовно неї.

  3. До дискусії під'єднуються всі охочі.







[Теми лекцій (нові додаватимуться внизу списка):]

  1. Рідна мова: засіб комунікації чи останній рубіж оборони нації?

  2. Почуття провини та жалості до себе, як способи маніпулювання людиною.

  3. Завищені очікування. Деструктивний ефект від надмірної важливості.

  4. Помилка та критика, як фундаментальні основи розвитку особистості.

  5. Самокритика та самоіронія, як невід'ємні інструменти збалансованого розвитку особистості.

  6. Звички, як основа особистості. Механізм їх набуття та позбавлення.

  7. Шість відчуттів, як інструменти саморозвитку.

  8. Нейролінгвістичне програмування та методи обробки інформації.

  9. Планування, прогнозування та реалізація майбутнього.

  10. Самопрограмування як спосіб стати біо-роботом. Реальність чи фантастика?

  11. Соціальна інженерія. Як зробити довколишніх людей іншими?

  12. Народження і смерть. Шлях в страху перед невідомим чи отримання задоволення від процесу?

  13. Бог та релігія тотожні?

  14. Психотип служивих людей запоребрикової недоімперії.



[Лекція №14: Психотип служивих людей запоребрикової недоімперії]
Почну з кінця, бо то свіжак. Тільки-но дістав декілька наочних прикладів шаблонного мислення служивих людей недоімперії. Бачив я ці шаблони і раніше, та обставини склалися так, що все зійшлося до купи в одному місці (форум одної популярної гри, де я маю деякий свій матеріал і ось уже майже п'ять років там ошиваюсь). Приклади будуть дуже специфічні, бо то ж гра.

Шаблон перший: мовний шовінізм.
Признак этнической принадлежности, это те опусы на "мове", который ты постишь не только в этой теме, прекрасно зная, что нарушаешь правила форума. Хочется выделиться?
Всі довкола мають говорити мовою імперії, бо інакше вона розвалиться на території поневолених етнічних народів, які входять в склад цієї імперії і служивим людям ніде буде жити.

Шаблон другий: вибірковість уваги.
ничёсе, неудобняк произойдёт сейчас, потому как, я более чем уверен, что увидев разноцветную картинку с циферками, ты как и положено верующему, даже не стал её проверять. ибо циферки нагло врут, к примеру сведение кв5 2,9, а не то что написано. остальное же вызывает полное недоверие к проводимой оценке. башня лёвы никак не может иметь показатель хуже, чем у кв. тут тебе и размеры, и отсутствие какого либо адекватного наклона её брони, ну и её авторы тактично умолчали об огроменных дырах кв5 в виде титек, что как бэ наводит на мысль, что кв в табличке просто подгонялся под нужный результат.
Перед цим я написав, що хотів би побачити актуальну картинку по грі і показав приклад старої картинки. Та гравець звернув увагу хіба на те, що допомогло б йому знецінити вартість моїх аргументів і на рівному місці нагородив купу всякої всячини, яка жодного стосунку до мого повідомлення не мала.

Шаблон третій: відсутність критичного мислення.
С вами все тот же мэд, задающий неудобные вопросы, разрывающие мозги простому обывателю под боярошником. Оставайтесь на связи!
-------------------------------
Шутки про боярышник? Хотя чего ещё ожидать от человека с украинским флагом на аватарке? Надо ж как-то оскорбить
Людина мене абсолютно не знає, хіба бачить аватарку (таку як і в ЖЖ) і підпис в профілі (місцезнаходження: Бандерштадтщина). Хто може зловтішатися над бідними людьми, додаючи легку нотку Правого Сектору, які не маючи мізків в голові п'ють метиловий спірт? Звичайно ж українець.

Шаблон четвертий: один за всіх або всі за одного
Ты украинец. Никто тут не называет тебя салоедом, бендеровцем или ожидателем безвиза. Все называют тебя Мэд. Зачем вспоминать боярышник, который пьют бомжи и алкаши, а потом мрут от него? И зачем приравнивать к ним аудиторию форума?
Ніде ніякого прирівнювання цілої адуторії не було, але служива людина імперії не може пройти повз того, що когось з його "колег" ображають. Тому він зобов'язаний стати на захист, навіть якщо його про це не просили.

Шаблон п'ятий: "переведення стрілок"
Он же пишет, что он под боярышником разрывает мозги обывателю.
Ну так то да... Катать это убожество под назвнием КВ-5 можно только под боярышником. Ну или еще под чем...
Без коментарів.

Шаблон шостий: вказування незнайомій людині, що їй робити.
Это очевидно, и не требует глубокого анализа ряда изречений, подписей и пр. А ещё, завышенная самооценка и, как бы это помягче сказать... Мягче не получается, а грубо не хочется... Перейти на нормальное человеческое общение так сложно? Если сложно, лучше пиши и дальше лингвистические опусы, но не в этой своей ветке, дорогой MadHatter)
Улюблена справа московитів. Самі вони нічого робити добровільно не хочуть, проте команди роздавати - залюбки.

Шаблон сьомий: потреба в твердій руці начальника зверху.
Продолжаем пурготень? Извините за быдломосковитский, но, увы, не московит... Недавно еще был вашим) Но, стоп, хватит офтопа, модеры, пора на отдых отправлять и тему в положенное русло отправить, не?
Як і писалось вище - самому не можна перестати офтопити. Для цього потрібно для початку відгребсти від модератора, а потім вже спокійно собі нічого не робити.

Шаблон восьмий: вважати нормою підтримування в голові взаємовиключних речей.
Ты смешон, MadHatter, теперь я никак иначе не буду тебя именовать, и прощения не попрошу) Ничего-то ты не умеешь, ничем не выделяешься, и нац. принадлежности 0%, прости, но факт. Знаем, встречали, вам к психотерапевту. На этом общение подошло к логичному завершению, ибо нефиг ​
Для чого мене якось називати в майбутньому, якщо не бажаєш зі мною більше спілкуватися? Нісенітниця, але тим не менше люди якось з таким психотипом живуть.

Шаблон дев'ятий: проблеми з короткочасною пам'яттю.
Проигнорировать, пожаловаться, какая по сути разница ... всё смешалось в доме Облонских в теме КВ-5)
Не пройшло і 50-ти хвилин, а пацієнт вже знову включається в розмову.

Шаблон десятий: виправдання власної позиції через намагання принизити співбесідника
смотришь на его посты и понимаешь,шо это днище не в адеквате
Без коментарів.

П.Н. Якщо шось подібне помічаєте за собою - не лякайтесь. Це все можна використати собі в благо.


Tags:

upd. 04.01.2017
Фраза-парадокс: найбільшою помилкою є вважати, що ти робиш помилки.

Абсолютно нічого не має значення до того моменту, доки ти сам не почнеш надавати чомусь значення.

Нова суспільна норма починається з однієї людини - самого себе.

Читати більшеCollapse )

Нейролінгвістичне програмування, кодування психіки (НЛП) — напрям у психотерапії та практичній психології, що вивчає закономірності суб'єктивного досвіду людей через розкриття механізмів і способів моделювання поведінки і передачі виявлених моделей іншим людям.

Tags:

Читацький щоденник

Tags:

Приєднуйтесь до акції: "Допоможіть побороти суржик і русифікацію моєї рідної української мови". Бачите щось подібне в моїх коментарях і матеріалах - негайно виправляйте мене! Дякую наперед.

Онлайн-словники для перевірки: http://rozum.org.ua
Словник-антисуржик та багато іншого: http://slovopedia.org.ua
Платформа для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу чужизмів: http://slovotvir.org.ua
Російсько-український словник сталих виразів: http://stalivyrazy.org.ua

Мій словник суржика, русизмів та рідного діалекту, а заодно і кривої граматики :-)Collapse )

Про суржик, як знищують українську мову в наш час та що таке поміркований націоналізмCollapse )

Tags:

В приведеному нижче опусі автор піднімає насущне і архіважливе питання в українському суспільстві і хоч він максимально адаптований для широкого загалу, а гострі кути ретельно відшліфовано - майте на увазі: після прочитання цього тексту вам у більшості випадків захочеться плюнути у вічі чи кинути каменюкою в автора, а у приміщені з’явиться їдкий запах диму. Проте знайте - автор всього лиш приніс сірників, а горючі матеріали - ваші власні. Чому вони загорілися? Будемо розбиратись в коментарях, а поки…

Вступне слово
Дай Боже щастя люди добрі! Пише вам простий молодий хлопчина з самого серця Бандерштадтщини. Так так, тої самої, звідки родом більшість отих всіх страшних українських націоналістів, якими вже котрий рік підряд лякають жителів Криму, Лугандонщини та запоребрикової недоімперії™. Але мова сьогодні піде не про них, хоча згадають їх в коментарях ще не один раз незлим, тихим словом (користуючись нагодою передаю привіт пані Ірині Фаріон). Звертаюсь до вас, бо обливається моє серце кров’ю через те, що коїться в нашій державі. /*пафосний режим увімкнено*/ Живемо ми з вами в буремні часи, коли наш одвічний ворог вкотре намагається смертельно ранити наше суспільство - підло ховаючись за спинами наших співвітчизників, яким випала важка доля бути ошуканими через свою недалекоглядність та наївність. Ще важча ноша випала на долю тих мужніх воїнів і їх сімей, волонтерів та доброзичливців і всього українського люду, котрі в єдиному пориві стали на захист Батьківщини. Честь їм і хвала, та вічна пам’ять загиблим героям. /*пафосний режим вимкнено*/ Проте це не єдиний фронт, на якому ворог намагається унеможливити саме існування нашої нації і на цьому фронті з кожним роком, на жаль, захисників стає все менше і менше.

Трохи історії
Читати більшеCollapse )

Теперішній стан української мови
Читати більшеCollapse )

Дуже багато лінгвістики, або
Мовна шизофренія
(пряма мова Юрія Шевчука, записала Галина Палажій)
Читати більшеCollapse )

Післяслово
Читати більшеCollapse )

Tags:

Побажання

Дорогі друзі, читачі та все шановне українське паньство. В перший календарний день цього нового року хочу побажати вам всім (і собі звичайно ж) декілька простих, але тим не менш важливих речей. Дякуйте щодня Богові (чи макаронному монстру - хто у що вірить) за те, що ви прокинулися живі. Дякуйте близьким і не дуже людям коло вас за те, що вони є і йдуть по життю разом з вами (своєю дорогою, звичайно ж). Дякуйте собі - ви того варті, незважаючи ні на що. Дивіться у минуле зі спокоєм - там уже нічого не змінити. Мрійте про майбутнє із впевненістю - і воно настане. Радійте життю вже і зараз - кожну мить. Другого шансу у вас не буде. Хай наповнює вас впевненість у собі. Ви можете все - варто лишень вірити в себе. Змінюйте себе і довколишній світ зміниться разом з вами.

Шана всім нам - смерть ворогам! Будьмо!

Tags:

Щедрик - Леонтович B&B project

Вітаю все шановне паньство з прийдешніми святами! Шана нам - смерть ворогам!

Originally posted by mysliwiec at Мова з феномену культури перетворилась на фактор безпеки
Я розумію, що мої аргументи дійдуть не до всіх. Але до тих хто «має вуха і очі», вони повинні дійти

«Доки Україна представлятиме себе як країна, в якій не треба знати української мови, доти її вважатимуть лише трошки іншою Росією».
Це сказав не «український буржуазний націоналіст», а професор Віденського університету Міхаель Мозер у інтерв’ю в газеті «День».

«Я прекрасно пронимаю ваш язык, и если бы он вам самим был нужен, вы бы не говорили везде на русском! Вы сами не хотите никакой Украины!»
– а це цитата із дискусії у Фейсбуку.

Зараз, бачу, піднялася чергова хвиля дискусій про українську мову.
То я також хочу поділитися своїми думками.
Особисто я і у побуті, і в професійній діяльності спілкуюся українською мовою. Апріорі.
У Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, де я вже півтора року працюю керівником, моя позиція також однозначна – усі державні службовці на роботі повинні послуговуватися українською мовою. Крапка.
Цього року ми двічі організовували курси ділової української мови для держслужбовців. Спрацювало: щораз більше в коридорах ОДА звучить українська мова. Хоча дехто вперто не переходить на українську. І ось саме про це хочу висловити кілька своїх думок.

Імперська Росія напрочуд тонко використовує стратегію удава, в результаті якої «кролик сам залазить у пащу удаву». Добровільно і «окончатєльно».
Щоб зрозуміти суть цієї стратегії, уважно розгляньмо основні маркери ідеології «русского міра»:
єдиний «русскій народ»,
єдина мова, єдина культура,
єдине минуле, єдине майбутнє.

Основні аргументи «єдіного русского народа»:
живе на «ісконно русскій» землі «від Львова до Владивостока»,
розмовляє одною мовою – російською,
слухає в маршрутках і магазинах одну і ту ж музику з «рускіх» і «наших» радіо,
дивиться одні й ті ж серіали, читає одні й ті ж «комсомолки» і «аргумєнти».,
має єдину історію, де Пйотр1 – мудрий царь-батюшка, а Мазепа – зрадник, де Лєнін – все ще трошки вождь, а Петлюра – бандформірованіє, де Міхалков – свій, а про Курбаса, Зерова чи Маланюка навіть не знають.


«Русскій мір» очаровує, огортає і заковтує «хохляцького кролика». На запитання - чому не переходите на українську, відповідь типова – «а какая разніца».
А попри те, як тільки «рускій мір» приходив чи повертався на українську землю, першим ділом він заперечував, щемив і нищив українську культуру та мову. Натомість, як шолудивий пес, «мітив» кожен дім в Україні своїм поганим слідом. А вже потім брався за село, за господарів, за підприємців і за все решту. В тому числі знищував і своїх недавніх наймитів та союзничків.

Давайте не дурити себе і одне одного.
Читати більшеCollapse )

Майже 100 років тому «на зарє совєцкой власті» українці повелися на гібридні загравання Лєніна-Троцького-Сталіна. Це закінчилось не тільки втратою культурної ідентичності, але й тотальним знищенням усієї споконвічної господарсько-економічної моделі українського суспільства.
Ми не маємо права допустити подібних помилок.

А поза тим, не все так зле. Щораз більше людей, зокрема на Сході України, сьогодні усвідомлює - чим для них насправді є українська мова. Щораз більше людей переходить на українську. Попри шалений опір «русского міра»,
Україна щораз чіткіше оформлює свій інформаційний та культурний простір. Щораз більше людей розуміють роль і силу національної культури.
Щораз більше батьків віддають своїх дітей до україномовних шкіл. Зокрема у нас, на Донеччині.
Я впевнений, що цей процес буде тільки набирати обертів.
Бо я бачу цю динаміку.
І «нехай собі як знають, божеволіють, конають, нам своє робить!»


Голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський
Народився в українській селянській сім'ї, закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, юрист.